Гефайстон

Цього року «Гефайстові» передзвони наковалень святкували чверть століття свого заснування на граді Гельфштин, що в східній Моравії (Чеська республіка). Протягом трьохшчотирьох днів у кінці серпня відбувається один із найбільших ковальських фестивалів. Сюди з\’їжджаш ються ковалі, художники по металу, ювеліри, мистецтвознавці, любителі кош ваного мистецтва й туристи. Тут ковалі зі всього світу мають змогу продемонструш вати свою майстерність, обмінятись досвідом і вміннями. На території старовинного замку Гельфштин наче оживає священне дійство чаклування майстрами вогню й металу над своїми роботами. Мелодійний передзвін і характерний запах паленого вугілля, розмаїття мовних діалогів та ударів молота, — привертають увагу та шанобливе ставлення до древньої прош фесії, аби здобути прихильність божестш венного покровителя — Гефеста. Окрім цього, тисячі глядачів приїжджають до замку, щоб побачити все це на власні очі, відчути дух і смак творіння рук людських…
«Гефайстон» — безперечно, одне з потужніших, найуспішніших ковальських зібрань європейського та світового масштабу».
Тобіас Шумахер, шеф редактор журналу «Гефайстос», Німеччина

З туманного й дощового повітря, на тлі замкових морів, немовби виринає ціле царство кованої пластиш ки, скульптури з заліза, решітки, інтер\’єрні прикраси й інше, що розміщені на трав\’янистому оксамиті замш 1 кових галявин. Незважаючи на негоду в перші фестиш вальні дні та деякі «незручності» в облаштуванні житла в наметовому містечку в саду під замком, фестиваль набирав свої оберти…
І те, що фестиваль «Гефайстон» у свій чверть столітній ювілей, — це довготривала історія стосунків між ковалями різних країн, демонстрація творчих робіт, обмін думками, ідеями, планами творчих сил і віянь. Фестиваль зібрав велику кількість учасників з 26 країн світу, які виставили близько 600 експонатів. Приємно відзначити, що загальна тенденція саме цього фестивалю зберігається і розвивається — це розвиток мистецтва металу та синтез в сучасному будівництві, архітектурі й побуті.
Зрештою, то є нагода зустрітися з друзями, яких бачиш доволі нечасто. Якщо зустрічаєшся з людьми роками, і вони стають твоїми добрими знайомими, якщо до тогожміж ними багато спільного, особливо. справа, якій присвячуєш життя, то вважаєш їх майже рідними. З численних бесід дізнаєшся, чим нині дихає світ художнього ковальства. Старовинний замок і наш метове містечко зближують з природою, тут відчуш ваєш подих давніх часів.
Фестиваль «Гефайстон» — це мистецький захід виш сокого рівня, що проходить у двох категоріях: демонш страція домашніх робіт і показова двохгодинна демонш страція ковальської майстерності.
Попрацювати майстрам вогню й металу довелош ся добряче. Цікаві й незабутні майстершклас та шоу продемонстрував майстер Зігмантас Зілінскас (Литва). Він зробив свічник, в якому з одного цільного кусш ка металу витягувалось до десятка «стеблин» і пеш репліталось у композиційну завершеність виробу. Оригінальністю ідеї та вирішення «25-х» роковин фестивалю запам\’ятався Томас Гохстадт (Австрія), і це було відзначено членами жюрі. Чехи Юрій Рехторік, Вратіслав Черні, Марек Куріл — продемонстрували дійсно технологічну майстерність у виконанні культош вого виробу «Хрест». Між тим, багато інших авторів також заслуговують на увагу і шану.
Досконалість робіт, створених на очах у глядачів, відрізняється від привезених лаш конізмом і образністю пластичного вирішення ідеї, за що глядачі віддячували майстрам бурхш ливими оплесками.
В рамках фестивалю одного з перших днів (п\’ятниця) повноцінним заходом є проведення науковошпрактичної конференції, де представш ляються наукові дослідження в галузі ковальстш ва, історичні знахідки, обговорення наболілих проблем з дослідження й збереження маш теріальної культури різних регіонів і країн.
Так і цього, ювілейного, року цікавими буш ли виступи авторів: Яна Крби (Валашське меш жиріччя) — «25 років Гефайстон з нами»; Йозеш фа Моуя (Франція) — «Французька каталонська асоціація ковалів»; Зденека Вітека (Прага) -«Діяльність об\’єднання художниківшковалів, заш мочників, підкопувачів в Чехії, Моравії, Сілезії в 2006 році»; Юрія Німріхтера (Прага) — «Кош вальські й замкові майстерні центральних хуш дожніх ремесел в Празі» та багато інших дош повідачів.
Значно менших розмірів ювелірні прикраш си, а також зброя експонувались в невеликих галереях, що входять до замкового ансамблю. Представлені експонати в цих категоріях також створювали своєрідний бомонд різних регіонів Європи й Азії, де Україну представляли художш никишювеліри Сергій Микита (ВолодимиршВош линський) і Костянтин Кравчук (Чернівці).
За максимальної задіянності: присутність на виставці, відвідування конференції, майш стершкласи, спілкування за склянкою пива з визначними метрами та молоддю, — не помічаєш швидкоплинності часу. Все хороше має своє завершення…У неділю, після обіду— своєрідний ритуал нагородження кращіх робіт в різних категоріях. Вибір для журі був складним і непростим, цікаш вих робіт було досить багато, і всі вони заслугош вували на особливу увагу.

Українські представники завжди беруть участь у конкурсах і майстершкласах. Вони неодноразово ставали призерами в різних категоріях. Наше українське мистецш тво ювелірної та ковальської справи багате давніми траш диціями, і нам, побратимам по ремеслу, є що показати на європейському та світовому рівні.